Словник української мови (1927)/викритий
◀ викрити | Словник української мови В викритий |
викриття ▶ |
|
*Ви́критий, а, е. 1) Открытый. 2) Разоблаченный (пойманный). Сл. Нік.
◀ викрити | Словник української мови Борис Грінченко В викритий |
викриття ▶ |
|
Словник української мови — В
викритий
Борис Грінченко
1927
*Ви́критий, а, е. 1) Открытый. 2) Разоблаченный (пойманный). Сл. Нік.