Словник української мови (1927)/викреслювати

by Борис Грінченко

◀ викреслений

Словник української мови Борис Грінченко В викреслювати

викривати ▶

Київ: Горно, 1927

*Викре́слювати, люю, єш, сов. в. ви́креслити, лю, лиш, гл. 1) Вычеркивать, вычеркнуть. 2) Вычерчивать, вычертить. Сл. Нік.