Словник української мови (1927)/вийматися
| ◀ виймати | Словник української мови В вийматися |
вийна ▶ |
|
Вийма́тися, ма́юся, єшся, сов. в. ви́йнятися и ви́нятися, ймуся, мешся, гл. 1) Выниматься, вынуться; обнажаться. Копирсаю, копирсаю, — ніяк не виймається скабка з пальця. 2) Находиться, найтись, оказаться, случиться. Тільки одна птиця винялась, що добила усіх звірів. ЗОЮР. II 31. Такі пішли дощі, що й дня не винялось погожого. 3) Всходить, взойти (о солнце). Було, скоро сонечко вийметься, лікарь і котить у-двуконь. МВ. (О. 1862. III. 46).