Словник української мови (1927)/визір
| ◀ визімуватися | Словник української мови В визір |
визірнитися ▶ |
|
I. Ви́зір, ру, м. 1) Вид; взгляд. Вх. Уг. 230. Употребл. в выражении: на ви́зір — на взгляд, для виду, видимости. Аби був на визір. Мнж. 186. 2) Окно. Острожск. у. Слов. Д. Эварн.
II. Ви́зір, ра, м. Визирь. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.