Словник української мови (1927)/визнання
| ◀ визнака | Словник української мови В визнання |
визнати ▶ |
|
Визна́ння, ня, с. 1) Открытие, дознание. 2) Исповедывание, признание; вероисповедание. Зачали ружни віри приставати ґрецам до їх визнаня православного. Гн. I. 181. 3) Сознание.