Словник української мови (1927)/визнаватися
◀ визнавати | Словник української мови В визнаватися |
визнака ▶ |
|
Визнава́тися, знаю́ся, є́шся, сов. в. ви́знатися, знаюся, єшся, гл. Обнаруживаться, обнаружиться, сделаться известным. Зняла ж бучу Пилипиха, як визналась батькова подія! МВ. II. 118.