Словник української мови (1927)/видурити
◀ видупкати | Словник української мови В видурити |
видурювати ▶ |
|
Виду́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́дурити, рю, риш, гл. Выманивать, выманить.
◀ видупкати | Словник української мови Борис Грінченко В видурити |
видурювати ▶ |
|
Словник української мови — В
видурити
Борис Грінченко
1927
Виду́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́дурити, рю, риш, гл. Выманивать, выманить.