Словник української мови (1927)/видовбувати

by Борис Грінченко

◀ видовбування

Словник української мови Борис Грінченко В видовбувати

видовжити ▶

Київ: Горно, 1927

Видо́вбувати, бую, єш, сов. в. ви́довбати, баю, єш, гл. 1) Выдалбливать, выдолбить. 2) Выковыривать, выковырять. 3) Выклевывать, выклевать. Ворон ворону ока не видовбає. Ном. № 7953.