Словник української мови (1927)/видиратися
| ◀ видирати | Словник української мови В видиратися |
видих ▶ |
|
Видира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. ви́дертися, руся, решся, гл. 1) Вскарабкиваться, вскарабкаться. 2) Выкарабкиваться, выкарабкаться. Як вже надрубав дуже, дуб похилився та й пригнітив його… не видереться з-під того дуба. О. 1862. V. 82. *З шку́ри видира́тися. Лезть (вон) из кожи. Сл. Нік.