Словник української мови (1927)/видивлювати
| ◀ видивитися | Словник української мови В видивлювати |
видивляння ▶ |
|
*Види́влювати, ля́ю, єш, сов. в. ви́дивити, влю, виш, гл. В выражении: — о́чі. Проглядеть все глаза. Дівчата очі видивлювали за ними. Лепкий.