Словник української мови (1927)/видавець
◀ видаватися | Словник української мови В видавець |
видавити ▶ |
|
Видаве́ць, вця́, м. 1) Издатель. Ном. I. Можна буде сказать видавцям наських граматок. О. 1862. I. 67. *2) Предатель. За мною, дітки, нічого вам таїтися: я не видавець. Кон. III. 145.