Словник української мови (1927)/вивішник
| ◀ вивішати | Словник української мови В вивішник |
вивіщувати ▶ |
|
Ви́вішник, ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.
| ◀ вивішати | Словник української мови Борис Грінченко В вивішник |
вивіщувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вивішник
Борис Грінченко
1927
Ви́вішник, ка, м. Раст. Geum urbanum L. ЗЮЗО. I. 124.