Словник української мови (1927)/вивідчик
◀ вивідувати | Словник української мови В вивідчик |
вивіз ▶ |
|
*Ви́відчик, ка, м. Разведчик. Сл. Яворн.
◀ вивідувати | Словник української мови Борис Грінченко В вивідчик |
вивіз ▶ |
|
Словник української мови — В
вивідчик
Борис Грінченко
1927
*Ви́відчик, ка, м. Разведчик. Сл. Яворн.