Словник української мови (1927)/вивідати
◀ вивід | Словник української мови В вивідати |
вивідач ▶ |
|
Ви́відати. См. Виві́дувати.
◀ вивід | Словник української мови Борис Грінченко В вивідати |
вивідач ▶ |
|
Словник української мови — В
вивідати
Борис Грінченко
1927
Ви́відати. См. Виві́дувати.