Словник української мови (1927)/вивороть
| ◀ виворотний | Словник української мови В вивороть |
виворочати ▶ |
|
Ви́вороть, ті, ж. Поваленное ветром дерево. Шух. I. 176.
| ◀ виворотний | Словник української мови Борис Грінченко В вивороть |
виворочати ▶ |
|
Словник української мови — В
вивороть
Борис Грінченко
1927
Ви́вороть, ті, ж. Поваленное ветром дерево. Шух. I. 176.