Словник української мови (1927)/виважати
| ◀ вивадити | Словник української мови В виважати |
виважений ▶ |
|
Виважа́ти, жа́ю, єш, гл. = Вива́жувати. Довго пані виважала, поки зважилась. МВ. II. 34.
| ◀ вивадити | Словник української мови Борис Грінченко В виважати |
виважений ▶ |
|
Словник української мови — В
виважати
Борис Грінченко
1927
Виважа́ти, жа́ю, єш, гл. = Вива́жувати. Довго пані виважала, поки зважилась. МВ. II. 34.