Словник української мови (1927)/вибій
◀ вибіжка | Словник української мови В вибій |
вибійка ▶ |
|
Ви́бій, бо́ю, м. 1) Ухаб. Киев. у. См. Вибо́їна. 2) Ямка в земляном полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.
◀ вибіжка | Словник української мови Борис Грінченко В вибій |
вибійка ▶ |
|
Словник української мови — В
вибій
Борис Грінченко
1927
Ви́бій, бо́ю, м. 1) Ухаб. Киев. у. См. Вибо́їна. 2) Ямка в земляном полу. Посеред хати вибої, повні сміття. Мир. ХРВ. 178.