Словник української мови (1927)/вибуялий
| ◀ вибуховий | Словник української мови В вибуялий |
вибуяти ▶ |
|
*Ви́буя́лий, а, е. Расцветший (роскошно). Сл. Дубр.
| ◀ вибуховий | Словник української мови Борис Грінченко В вибуялий |
вибуяти ▶ |
|
Словник української мови — В
вибуялий
Борис Грінченко
1927
*Ви́буя́лий, а, е. Расцветший (роскошно). Сл. Дубр.