Словник української мови (1927)/вибуркувати
◀ вибуркований | Словник української мови В вибуркувати |
вибуртати ▶ |
|
Ви́буркувати, кую, єш, гл. Вымостить камнем.
◀ вибуркований | Словник української мови Борис Грінченко В вибуркувати |
вибуртати ▶ |
|
Словник української мови — В
вибуркувати
Борис Грінченко
1927
Ви́буркувати, кую, єш, гл. Вымостить камнем.