Словник української мови (1927)/вибренькувати

*Вибре́нькувати, кую, єш, сов. в. ви́бренькати, каю, єш. 1) Бренчать, плохо играть. 2) Позванивать, постукивать. Чути було… вибренькували ложками. Лепкий.