Словник української мови (1927)/виблиск
| ◀ виблагати | Словник української мови В виблиск |
виблискувати ▶ |
|
*Ви́блиск, ку, м. 1) Отблеск. 2) Вспышка. Сл. Дубр. З ви́блиском. Блестяще. Деякі (екзамени) він поздавав навіть з виблиском. Крим.
| ◀ виблагати | Словник української мови Борис Грінченко В виблиск |
виблискувати ▶ |
|
Словник української мови — В
виблиск
Борис Грінченко
1927
*Ви́блиск, ку, м. 1) Отблеск. 2) Вспышка. Сл. Дубр. З ви́блиском. Блестяще. Деякі (екзамени) він поздавав навіть з виблиском. Крим.