Словник української мови (1927)/вибатькувати
◀ вибатожити | Словник української мови В вибатькувати |
вибачати ▶ |
|
Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать в отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.
◀ вибатожити | Словник української мови Борис Грінченко В вибатькувати |
вибачати ▶ |
|
Словник української мови — В
вибатькувати
Борис Грінченко
1927
Ви́батькувати, кую, єш, гл. Выругать в отца. Суча дочка, коли не вибатькую. Ном. № 3604.