Словник української мови (1927)/веснянка
| ◀ весняний | Словник української мови В веснянка |
веснянкуватий ▶ |
|
Весня́нка, ки, ж. 1) Весенняя песня. Весня́нки поются исключительно ранней весной и исключительно молодежью. 2) Весенняя нимфа. Весняночка-паняночка десь у садочку шиє сорочку. Мет. 300. 3) Мн. Веснушки. Ластівко, ластівко! на тобі веснянки, дай мені білянки. Ном. № 266.