Словник української мови (1927)/весна
| ◀ весляр | Словник української мови В весна |
веснівка ▶ |
|
Ве́сна́, ни́, ж. Весна. Встала й весна, чорну землю сонну розбудила, уквітчала її рястом, барвінком покрила. Шевч. 195. Весно́ю, на весні́. Весной. *З мене піт, як струмки на весну, ллявся. Лепкий. *На тре́тю ве́сну пішло́. Пошел третий год. Сл. Нік.