Словник української мови (1927)/веселий
◀ веселечко | Словник української мови В веселий |
веселик ▶ |
|
Весе́лий, а, е. 1) Веселый. В погоду і смутний веселим буває. Ном. № 602. Будь… весела як весна. Ном. № 4562. Під весе́лу руч. В хорошем настроении. Як от під веселу руч, то й пісень співаємо. Харьк. 2) Приятный, производящий хорошее впечатление. Веселі здалека палати. Шевч. *Весе́лої вда́чі. Веселонравный. Сл. Нік. Ум. Веселе́нький, веселе́сенький.