Словник української мови (1927)/верховець
| ◀ верхове | Словник української мови В верховець |
верховий ▶ |
|
Верхове́ць, вця́, м. = Ве́рхівень. Он по полю верхівцем літає. *Верхівець по селу їздив, на буряки викликав. Звен. у. Ефр.
| ◀ верхове | Словник української мови Борис Грінченко В верховець |
верховий ▶ |
|
Словник української мови — В
верховець
Борис Грінченко
1927
Верхове́ць, вця́, м. = Ве́рхівень. Он по полю верхівцем літає. *Верхівець по селу їздив, на буряки викликав. Звен. у. Ефр.