Словник української мови (1927)/верхи
| ◀ верх | Словник української мови В верхи |
верхівень ▶ |
|
Ве́рхи, нар. Верхом. Наганяє його верхи на коні пан. ЗОЮР. II. 47. Климець сів верхи, пробіг скільки там. Рудч. Ск. I. 69.
| ◀ верх | Словник української мови Борис Грінченко В верхи |
верхівень ▶ |
|
Словник української мови — В
верхи
Борис Грінченко
1927
Ве́рхи, нар. Верхом. Наганяє його верхи на коні пан. ЗОЮР. II. 47. Климець сів верхи, пробіг скільки там. Рудч. Ск. I. 69.