Словник української мови (1927)/верть

by Борис Грінченко

◀ вертута

Словник української мови Борис Грінченко В верть

вертьог ▶

Київ: Горно, 1927

Верть, меж., означающее поворот. Тоді вона верть, та за двері. Г. Барв. 182. Підійшли до його, а він тоді верть, та в другий бік, та й сховавсь. Павлоградск. у.