Словник української мови (1927)/варівкий

by Борис Грінченко

◀ варишка

Словник української мови Борис Грінченко В варівкий

варівко ▶

Київ: Горно, 1927

Варівки́й, а́, е́. 1) Нерешительный. Шух. I. 83. 2) Опасный, требующий осторожности, осмотрительный; сопряженный с риском. Робота коло машини варівка, — роби і бійся. НВолын. у. *Черемш. «Село вигибає».