Словник української мови (1927)/варувати

by Борис Грінченко

◀ вартунок

Словник української мови Борис Грінченко В варувати

варуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Варува́ти, ру́ю, єш, гл. Хранить, беречь, остерегать от чего. Од огня варувала, од огня і од води, і од вшиткой пригоди. Гол. IV. 388. *Черемш. «Село вигибає».