Словник української мови (1927)/вартий

by Борис Грінченко

◀ вартати

Словник української мови Борис Грінченко В вартий

вартівник ▶

Київ: Горно, 1927

Варт, ва́ртий, а, е. Стоющий; стоит. Не варт і річі. Ном. № 6551. Не варт і печеної цибулі. Ном. № 7605. Пусти його, не варт він того. Шевч. 319. Рублів з п'ять варт. Грин. II. 60. *Ва́рта що. Чего стоит. Один Дніпро, що варта. Лепкий.