Словник української мови (1927)/варт
◀ варстат | Словник української мови В варт |
варта ▶ |
|
Варт, ва́ртий, а, е. Стоющий; стоит. Не варт і річі. Ном. № 6551. Не варт і печеної цибулі. Ном. № 7605. Пусти його, не варт він того. Шевч. 319. Рублів з п'ять варт. Грин. II. 60. *Ва́рта що. Чего стоит. Один Дніпро, що варта. Лепкий.