Словник української мови (1927)/валькувати

by Борис Грінченко

◀ валькування

Словник української мови Борис Грінченко В валькувати

валькуватися ▶

Київ: Горно, 1927

Валькува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Делать из глины стены постройки. Каменец. у. 2) Обмазывать стены толстым слоем глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.