Словник української мови (1927)/валитися
| ◀ валити | Словник української мови В валитися |
валів ▶ |
|
Вали́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Разваливаться, разрушаться. Церкви схизматиків валються, попи голодні. Стор. М. Пр. 92. 2) Падать, валиться. Вийду за ворота, від вітру валюся. Мет. 20. *3) Быть в сукновальне, в валянии. Там валилося моє сукно. Сл. Яворн.