Словник української мови (1927)/валашати

by Борис Грінченко

◀ валашання

Словник української мови Борис Грінченко В валашати

валашний ▶

Київ: Горно, 1927

Валаша́ти, ша́ю, єш, гл. 1) Оскоплять, выхолощивать. Чабани заходжують валашать ягнячі баранчики. О. 1862. V. Кух. 33. 2) Обрезывать концы ботвы арбузов, чтобы она разросталась в ширину. Кавуни валашають. Лебед. у.