Словник української мови (1927)/в'язи
◀ в'язень | Словник української мови В в'язи |
в'язила ▶ |
|
В'я́зи, зів, м. мн. 1) Шейные позвонки. *2) Затылок, шея. Сл. Нік. Аби голова на в'язах, а розум буде. Ном. № 4877. Трохи в'язи не звихнулись. Котл. Ен. VI. 41.