Словник української мови (1927)/в'юн
◀ в'юк | Словник української мови В в'юн |
в'юнкий ▶ |
|
В'юн, на́, м. 1) Рыба вьюн. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому втікати. Рудч. Ск. I. 46. 2) Название вертлявого, живого вола. КС. 1898. VII. 46.