Словник української мови (1927)/бісіянський
◀ бісів | Словник української мови Б бісіянський |
біскуп ▶ |
|
Бісія́нський, а, е = Бісо́вський. Как бранное слово встречено в народн. рассказе: Ну, та й утяла ж бісіянська віра! так гуля й набігла. Грин. II. 207.