Словник української мови (1927)/біс
| ◀ бірше | Словник української мови Б біс |
бісдерево ▶ |
|
Біс, бі́са, м. 1) Бес, диавол. Чорт чорний, а біс рябенький. Ном. № 193. 2) До бі́са; до сто-бі́са. Пропасть, множество. От їх до сто-біса! Шевч. 3) З-бі́са. Очень, сильно. Ставится при прил. для обозначения усиленной степени качества. Моторні ж з-біса! Стор. МПр. 45. З-біса швидка! Бел.-Нос. О, хитра з-біса! Котл. 4) К бі́су! К чорту, прочь, долой! Оттуди їм і дорога к бісу! К бісу це сміття! Золотон. у. 5) Бі́сом диви́тися. Сердито смотреть, косо поглядывать. Фр. Пр. 57. Вже море так йому огидло, що бісом на його дививсь. Котл. Ен. 6) Оди́н біс! Все равно, безразлично, одинаково плохо и то, и другое. Фр. Пр. 58. 7) Біс твоє́му ба́тькові или ма́тері! Бранное пожелание. 8) На бі́са; яко́го бі́са. Зачем; на кой чорт. Якого біса ти тут по-під тином валяєшся? Полт. На біса ти це зробив? Полт. 9) Бі́са з'їсти. Ничего не получить. Бел.-Нос. 10) Бі́са вхопи́ти. Ошибиться. Бел.-Нос. 11) Йому́ сам біс ді́ти коли́ше. Ему все удается. Бел.-Нос. 12) Хай тобі́ біс! Бранное пожелание. 13) Біс ба́тька зна! Чорт знает. Мабуть біс батька зна, який череп на дяковій голові. Левиц. Пов. 348. 14) Біс-ма́, біс-ма́є. Нет, не имеется. Оступися, в тебе хисту біс-ма. Чуб. V. 176. 15) Біс-де́рево. Раст. Datura stramonium. Шейк. Вх. Пч. II. 31. *16) Бі́сової ві́ри. Окаянный. Ну, й бісової віри в нас люди! Прийшла ота бісової віри дівка. Крим. Ум. Бі́сик. Ув. Біся́ка.