Словник української мови (1927)/білявіти
◀ білявиця | Словник української мови Б білявіти |
білявка ▶ |
|
Біля́віти, вію, єш, гл. Становиться белолицым, белокурым.
◀ білявиця | Словник української мови Борис Грінченко Б білявіти |
білявка ▶ |
|
Словник української мови — Б
білявіти
Борис Грінченко
1927
Біля́віти, вію, єш, гл. Становиться белолицым, белокурым.