Словник української мови (1927)/більмач
◀ більмак | Словник української мови Б більмач |
більмачок ▶ |
|
Більма́ч, ча́, м. = Більма́к. Желех.
◀ більмак | Словник української мови Борис Грінченко Б більмач |
більмачок ▶ |
|
Словник української мови — Б
більмач
Борис Грінченко
1927
Більма́ч, ча́, м. = Більма́к. Желех.