Словник української мови (1927)/білокопитий
◀ білок | Словник української мови Б білокопитий |
білокорий ▶ |
|
Білокопи́тий, а, е. С белыми копытами, белокопытый. Кінь білокопитий. Гн. I. 164. Ум. Білокопи́тенький.
◀ білок | Словник української мови Борис Грінченко Б білокопитий |
білокорий ▶ |
|
Словник української мови — Б
білокопитий
Борис Грінченко
1927
Білокопи́тий, а, е. С белыми копытами, белокопытый. Кінь білокопитий. Гн. I. 164. Ум. Білокопи́тенький.