Словник української мови (1927)/білогруд

by Борис Грінченко

◀ білогривий

Словник української мови Борис Грінченко Б білогруд

білогрудець ▶

Київ: Горно, 1927

Білогру́д, да, м. 1) Имеющий белую грудь. Желех. 2) Пт. а) Sterna minuta. Вх. Пч. II. 14. б) Cinclus aquaticus. Шух. I. 23. Ум. Білогру́дик. Вх. Зн. 3.