Словник української мови (1927)/білизна

by Борис Грінченко

◀ білечка

Словник української мови Борис Грінченко Б білизна

білизнина ▶

Київ: Горно, 1927

Біли́зна, ни, ж. 1) Белье. Прийшов він до річки, поскидав з себе білизну. Чуб. II. 401. 2) Рыба, Aspius rapax. (Agas). Браун. 28. *Шереспер. Спіймав усього одну білизну, а то хоч би тобі поплавець ворухнувсь. Звен. у. Ефр.