Словник української мови (1927)/біленце
◀ біленик | Словник української мови Б біленце |
біленьке ▶ |
|
Біле́нце, ця, с. Холст, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.
◀ біленик | Словник української мови Борис Грінченко Б біленце |
біленьке ▶ |
|
Словник української мови — Б
біленце
Борис Грінченко
1927
Біле́нце, ця, с. Холст, полотно. Галиц. Ох я там на річці біленце білила, ох там же я, мати, віночок згубила. Гол. І.