Словник української мови (1927)/біларапський
| ◀ білан | Словник української мови Б біларапський |
білас ▶ |
|
Білара́пський, а, е. Употребл. в думе для обозначения какой-то, вероятно, фантастической земли: (Буря) судна козацькі-молодецькі на три части розбиває: перву часть ухопило — у біларапську землю занесло. АД. I. 177.