Словник української мови (1927)/бідолака
◀ бідолак | Словник української мови Б бідолака |
бідолах ▶ |
|
Бідола́ка, ки, об. = Бідола́ха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. II. 143.
◀ бідолак | Словник української мови Борис Грінченко Б бідолака |
бідолах ▶ |
|
Словник української мови — Б
бідолака
Борис Грінченко
1927
Бідола́ка, ки, об. = Бідола́ха. Маятись йому одинокому бідолаці. МВ. II. 143.