Словник української мови (1927)/бідняга
| ◀ бідня | Словник української мови Б бідняга |
бідняк ▶ |
|
Бідня́га, ги об. Бедняга. Пропав на вік сей Маг, бідняга, порхне душа на другий бік. Котл. Ен. Ум. Бідня́жка, бідня́жечка. Боровсь з своїм, сердега, горем, слізьми, бідняжка, обливавсь. Котл. Ен.