Словник української мови (1927)/бігучий
◀ бігуха | Словник української мови Б бігучий |
бігучка ▶ |
|
Бігу́чий, а, е. 1) О воде: текучий, проточный. Грин. II. 284. Тут водиця бігучая — трохи покупайся. Грин. III. 340. *2) О лошади: с резвым ходом. Панські коні бігучі… Пир. у. Чик.