Словник української мови (1927)/бігунка
◀ бігунець | Словник української мови Б бігунка |
бігунки ▶ |
|
Бігу́нка, ки, ж. 1) = Бі́гавка. Чогось бігунка напала. Киев. у. 2) Трехлетняя телка, вошедшая в период половой зрелости. 3) Пуля малого калибра. Вх. Уг. 227.